Главная Контакты Найти нас
Тренажерный зал
Аэробный зал
Наши инструкторы
Спортивное питание
Расписание
Инфракрасная сауна
Турбо Солярий
Вакансии
Цены

studopedia.com.ua

М'язи спини людини

27.12.2014

М’язи спини розташовуються пошарово. Розрізняють поверхневі і глибокі м’язи.

Поверхневі м’язи спини (рис. 18, а) прикріплюються на поясі верхніх кінцівок і плечі або на ребрах. До першої групи належать трапецевидна, найширша, ромбовидна м’язи і м’яз, що піднімає лопатку.

Трапецієподібний м’яз займає верхню частину спини аж до потилиці і має трикутну форму. Обидві трапецієподібні м’язи, взяті разом, утворюють фігуру трапеції, від чого і походить її назва. М’яз починається від остистих відростків всіх грудних хребців і від потиличної кістки і прикріплюється до акромиальному кінця ключиці, акромиону і ості лопатки. У ній розрізняють верхню, середню і нижню частини. Верхня частина м’яза піднімає лопатку, середня – тягне лопатку до хребта, а нижня опускає її. При скороченні всього м’яза лопатка наближається до хребта.

Найширший м’яз спини є плоскою м’язом, розташовується під шкірою в нижній частині спини і в бічному відділі грудної клітки. Починається від шести нижніх грудних хребців і гребеня клубової кістки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки. Тягне руку назад до серединної лінії, підняту руку опускає. Розширює грудну клітку при вдиху і підтягує тулуб до рук, наприклад, при лазінні по канату.

Ромбовидний м’яз має форму ромбічної пластинки. Розрізняють малу і велику ромбовидні м’язи. Вони лежать у верхній частині спини під трапецієподібної м’язом. Починаються від двох нижніх шийних і чотирьох верхніх грудних хребців і прикріплюються до медіального краю лопатки. Тягнуть лопатку до хребта.

М’яз, що піднімає лопатку, лежить на бічній поверхні шиї під верхньою частиною трапецієподібної м’язи. Йде від чотирьох верхніх шийних хребців до верхнього кута лопатки і піднімає її.

М’язи, що прикріплюються на ребрах, залягають в третьому шарі поверхневих м’язів спини у формі двох тонких пластинок. Задня верхня зубчастий м’яз лежить під ромбовидними м’язами. Йде від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців до верхніх ребрах і піднімає їх, беручи участь в акті дихання. Задня нижня зубчастий м’яз лежить під найширшої м’язом спини. Починається від попереково-спинний фасції на рівні двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців. Опускає нижні ребра і також бере участь в акті дихання.

Глибокі м’язи спини лежать по обидві сторони остистих відростків хребта, поширюючись від крижів до черепа. У них можна виділити чотири тракту, послідовно розташованих у напрямку вглиб. Ремінний м’яз голови і шиї знаходиться на задній поверхні шиї під трапецієподібної м’язом. При скороченні її з обох сторін голова нахиляється назад, при скороченні з одного боку – повертається в ту ж сторону. Випрямляч хребта розгинає хребет і відіграє велику роль в його статиці. Нижче XII ребра він ділиться на клубово-реберну, длиннейшую і остисті м’язи спини. Поперечно-остистий м’яз виробляє розгинання, обертання і нахили хребта в сторони. До коротких м’язам спини відносяться міжпоперечні (беруть участь у відведенні хребта в сторони), міжостисті (забезпечують розгинання хребта), потилично-хребетні (розгинають і обертають голову).

Трапецієвидна і найширша м’язи спини покриті зверху тонкою поверхневою фасцією, яка в задній області шиї переходить у більш потовщену потиличну фасцію. Глибше лежить попереково-грудна фасція, що відокремлює поверхневі м’язи від глибоких.

ПОДІЛИТИСЯ:

« Допоміжний апарат м’язів М’язи грудей людини »

moyaosvita.com.ua

М’язи спини, грудей, їх функції. Діафрагма, функції

Травна система,структури травної системи ,травний канал,великі травні залози,принцип будови стінки травного каналу.

Травна система-комплекс органів,які здійснюють процес травлення,тобто приймання їжі ,її механічну та хімічну обробку ,всмоктування поживних речовин. Травна ситема :складається з травної трубки-травного каналу(ротова порожнина з органами,які в ній розташовані,глотка,стравохід,шлунок ,тонка та товста кишки) і травних залоз,розташованих всередині стінки травного каналу та поза його межами(печінка ,підшлункова залоза,слинні залози ),але пов*язаних із ним протоками. Будови стінки травного каналу складається з :слизової,м*язової ,і зовнішньої оболонок. Залежно від функції кожна з оболонок має специфічну будову.

М’язи спини:Трапецеподібний м’яз-від верхньої каркової лінії зовнішнього потиличного виступу осистих відростків до акронального кінця ключиці.Функції:верхні пучки м’яза підіймають плечовий пояс під час двобічного скороченя зводять лопатки розгинається шия. Найширший м’яз спини-від осистих відростків4-5 нижніх грудних і всіх поперекових,крижової кістки і клубової до плечової кістки.Функції:Бере участь в диханні розгинає і приводить плече.Великий і малий ромбоподібний м’яз-від осистих відростків 2 нижніх шийних хребців і 4 верхніх грудних хребців до при середнього краю лопатки.Функції:підіймає лопатку наближує лопатку до хребта фіксує її. М’яз-підіймач лопатки-від поперечних відростків 4 верхніх шийних хребців до верхнього кута лопатки.Фукнції:підіймає лопатку.Задній верхній зубчастий м’яз-від осистих відростків 2 нижніх шийних і 2 верхніх грудних хребців до 2-5-ребер.Фукції:підіймає вказані ребра.Задній нижній зубчастий м’яз-від осистих відростків 2 нижніх грудних і 2 венхніх поперекових хребців до 9-12-ребер.Фукції:опускає нижні ребра.Глибокі м’язи спини:утв. латеральний та медіальний тракти,які знаходяться по боках від хребта і тягнуться від потиличної кістки до крижової.Латеральні формують м’яз,що випрямляє тулуб,медіальні лежать глибше і перекидаються через5-6,3-4 або 1 хребець. М’язи грудей:(поверхневі м’язи)-Великий грудний м’яз-починається від грудного кінця ключиці,груднини,хрящів2-7ребер і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.Функція:згинає,приводить,обертає всередину плече;Малий грудний м’яз-лежить під великим грудним мязом,починається від2-5 ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.Функція:зміщує лопатку вниз і вперед.Підключичний м’яз-розміщений між ключицею та 1 ребром.Функція:зміщує ключицю вниз.Передній зубчастий м’яз-починається зубцями від 9 верхніх ребер і прикріплюється до при середнього краю лопатки.Функція:змущує лопатку до тулуба.Глибокі м’язи грудей:Зовнішні міжреброві м’язи-починається від нижнього краю ребра,йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюється до верхного краю нижнього ребра.Функція:підіймають ребра,розширюючи грудну клітку,і таким чином беруть участь у диханні(вдих).Внутрішні міжреберні м’язи-лежать під зовнішніми,їхні волокна ідуть у напрямку протилежному напрямку зовнішніх міжребрових м’язів. Фнкція:опускають ребра,звужуючи грудну клітку,ітаким чином беруть участь у диханні(видих).Підреброві м’язи-лежать на внутрішній поверхні задньої стінки грудної клітки.Функція:опускають ребра під час дихання.Поперечний м’яз грудної клітки-розміщений на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки і починається від мечоподібного відростка і до 2-6 ребер.Функція:опускає ребра,бере участь у диханні(видих).Діафрагма:відділяє грудну порожнину від черевної,тонкий мяз у вигляді оберненого купола вкритий фасціями,виділяють 3 частини:грудну,реброву,поперекову,у ній є отвори аортальний,стравохідний,отвір нижньої порожнистої вени.

23. М’язи верхньої кінцівки: м’язи плечового пояса, м’язи вільної верхньої кінцівки.

Дельтовидний мяз-поч. від ключиці і лопатки і прикріплюється до плечової кастки.Функція:відводити руку згинати і розгинати плече.Надосьовий м’яз-поч.в лопатці і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.Функція:відводити руку.Підосьовий м’яз-поч. в ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.Фнкція:обертає плече назовні.Малий круглий м’яз-поч. від бічного краю лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.Функція:обертає плече назовні.Великий круглий мяз-поч. від нижнього кута лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.Функція:обертає плече всередину розгинає і приводить руку.Підлопатковий мяз-поч.в ямці лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.Функція:обертає плече всередину приводить руку.Мязи вільної верхньої кінцівки(згиначі)Дзьобо-плечовий мяз-поч. від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється ло плечової кістки.Функція:згинає і приводить плече.Двоголовий мяз плеча-поч. головкою від ві верхнього краю суглобової западини лопатки і прикріплюється до гористості променевої кістки.Функція:згинає плече і передпліччя.Плечовий мяз-поч. від плечової кістки і прикріплюється до гористості ліктьової кістки.Функція:згинає передпліччя.(розгиначі)Триголовий мяз плеча-поч. трьома годовками довгою від краю суглобової западини ломатки і прикріплюється до ліктового відростка.Функція:розгинає плече і передпліччя.Ліктьовий мяз-поч. на задній поверхні плечової кістки і прикріплюється до ліктьової кістки.Функція:розгинає передпліччя.Мязи кисті:Чотири червоподібні мязи-згинають проксимальні,розгинають середні та дистальні фаланги2-5пальців.Тридолонні міжкісткові мязи-виконують приведення 2-5 пальців.Чотири тильні міжкісткові мязи-виконують відведення 2-5 пальців.

24. М’язи нижньої кінцівки: м’язи тазу, м’язи вільної нижньої кінцівки.

Клубово-поперековий мяз-поч. від клубової ямки великим поперековим-від поперекових хребців і прикріплюється до малого вертлюга.Функція:згинає стегно,при фіксованих кінцівках згинає тулуб.Великий сідничний мяз-поч. від зовнішньої поверхні клубової кістки,прикріплюється до до стегнової кістки.Функція:розгинає стегно,при фіксованих кінцівках розгинає тулуб.Середній сідничний мяз-поч. від клубової кістки прикріплюється до вертлюга стегнової кістки.Функція:відводить стегно.Малий сідничний мяз-поч. від зовнішньої поверхні крила клубової кістки прикріплюється до великого вертлюга стегнової кістки.Функція:відводить стегно.Мяз натягувач широкої фастії-поч. від клубової кістки прикріплюється до великогомілкової кістки.Функція:згинає стегно.Глибокі мязи-грушо подібний,внутрішній затульний,зовнішній затульний.Вільної нижньої кінцівки:Чотириголовий мяз стегна-поч.від стегнової кістки і прикріплюється до до великогомілкової кістки.Функція:згинає стегно в кульшовому суглобі розгинає гомілку в колінному суглобі.Кравецький мяз-поч.в клубовій кістці і прикріплюється до великогомілкової кісткиФункція:згинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі.Півсухожилковий мяз-поч. від сідничного горба і прикріплюється до великогомілкової кістки.Півперетинчастий мяз-поч. від сідничного горба і прикріплюється до великогомілкової кістки.Двоголовий мяз стегна-поч. від сідничного горба та стегнової кістки,прикріплюється до малогомілковоїФункція:розгинають стегно і згинають гомілку.Мязи гомілки:Переднв група-передній великогомілковий,довгий розгинач великого пальця,довгий розгинач 2-5 пальців.Функція:розгинають стопу та пальці.Латеральна група-довгий малогомілковий-(опускає при середній край стопи),короткий малогомілковий(підіймає бічний край стопи).Задня група-триголовий мяз(складається з литкового та камбало подібного мязів)довгий згинач великого пальця,довгий згинач 2-5 пальців,задній великогомілковий мяз.Функція:згинає стопу та пальці.Мязи стопи:Тильні мязи-короткий мяз-розгинач пальців-розгинає пальці,короткий мяз-розгинач великого пальця-розгинає великий палець,чотири тильні міжкісткові мязи-відводять2-5пальці.Підошвові м’язи:відвідний м’яз великого пальця,короткий мяз-згинач великого пальця,привідний мяз великого пальця.Мязи бічної групи:відвідний мяз мізинця,короткий мяз-згинач мізинця,протиставний мяз мізинця.Мязи середньої.

№26 .Ротова порожнина,будова. Органи ротової порожнини.Порожнина рото(cavitas oris):1)Присінок-зовні обмежений губами і щоками ,а з середини зубами і яснами. На рівні останніх кутніх зубів він сполучається з власне порожниною рота.2)Власне порожнина рота:верхня стінка(піднебіння) і Нижня стінка (діафрагма рота). Піднебіння :тверде(утворює відростки піднебінних та верхня щелепних кісток ) і м*яке (утворюється м*язами ,виступ язика ,по боках дужки ,міждужками піднебінний мигдалик ).Функція піднебіння :відділяє порожнину рота від порожнини носа і глотки .Зів - це отвір ,який сполучає порожнину рота із порожниною глотки.

Зуб(dent)..Тканини:тверда(емаль,дентин ,цемент) і м*яка(пульма) . Частини зуба :коронка(емаль),шийка,і корінь(цемент) і це все вкрити дентином із середини. Молочні зуби з*являються в 5-6 місяців, а в 2,2,5 років становлять 20.

2012/2102=20(дитячі) 3212/2123=32(дорослі)

2012/2102=20 3212/2123 = 32

Язик(lingua)-м*язовий орган. Виділяють :,корінь ,тіло,язиковий мигдалик,сліпий отвір,погранична борозна,серединна борозна . На слизовій оболонці розміщуються язикові залози(слина);сосочки ,язиковий мигдалик. М*язи язика:скелетні(зміщення в сторони) і власні(зміна форми)

№27.Глотка ,розташування,стінки ,відділи.Глоткаpharynx)-непарний,трубчастий орган,розташований (порожнина шиї 6-7 шийний хребець)попереду-носова і ротова порожнина ,гортань;позаду-глибокі м*язи шиї;по боках – середнє вухо. Відділи глотки:носоглотка,рото глотка,гортаноглотка.Кільце Пирогова – Вальдеєра: язиковий мигдалик,піднебінний м.,глотковий м.(аденоїди,поліпи),трубін.Стінка складається з 1)слизової оболонки –покрита війчастим епітелієм,слизові залози,мигдалики.2)м*язова оболонка-волокна розміщуються поздовжно і циркулярно ,звужують і піднімають глотку;3)зовнішня оболонка-адвентація. Функція:проведення їжі і повітря.

studopedia.su

М язи спини


М’язи спини (musculi dorsi)

Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу – клубовими гребенями, заду - передньо-бічним краєм трапецієподібних м’язів і задніми пахвовими лінями до їх перетину з клубовими гребенями.

Класифiкацiя м’язiв спини (musculi dorsi). Вони подiляються на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, якi прикрiплюються до кiсток грудного пояса, плечової кiстки та ребер; вони в процесi розвитку перемiстилися на спину з iнших дiлянок і розташовуються поверхнево; 2) глибокi м’язи (автохтоннi) - це власнi м’язи спини. Цi м’язи фiксуються до кiсток тулуба та черепа, мають сегментну будову, закладка їх вiдбувається на спинi.

До поверхневих м’язiв спини належать: трапецiєподiбний м’яз, найширший м’яз спини, великий та малий ромбоподiбнi м’язи, м’яз – підіймач лопатки, верхнiй заднiй зубчастий м’яз, нижнiй заднiй зубчастий м’яз (мал. 87).

Трапецiєподiбний м’яз (m. trapezi-us). Вiн розташований у першому шарi. Початок: зовнiшнiй потиличний виступ, верхня каркова лiнiя, каркова зв’язка, остисті вiдростки всiх грудних хребцiв. Прикрiплення: плечовий кінець ключицi, плечовий відросток лопатки, ость лопатки. Функцiя: верхнi пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi тягнуть лопатку вниз. Якщо грудний пояс зафіксований, нахиляє голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двобічному скороченнi закидає голову назад.

Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi. Вiн частково прикритий трапецiєподiбним м’язом і щоб роздивитися його потрiбно розрiзати трапецiєподiбний м’яз уздовж остистих вiдросткiв хребцiв i вiдгорнути його в бiк. Початок: задня третина зовнiшньої губи клубового гребеня клубової кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки. Прикрiплення: гребiнь малого горбка плечової кiстки. Функцiя: розгинає плече, пiдняту руку опускає, опущену тягне назад i присередньо, привертає її до середини, опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафiксовані наближає до них тулуб, пiднiмає таз, а також бере участь в актi вдиху.

Великий та малий ромбоподiбнi м’язи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiєподiбним м’язом, у другому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та І-IV грудних хребцiв. Прикрiплення: присередній край лопатки. Функцiя: наближають лопатку до хребта, дещо пiднiмають її.

М’яз – пiдiймач лопатки (m. levator scapulae), розташований у другому шарi, пiд трапецiєподiбним м’язом. Початок: поперечнi вiдростки І-IV шийних хребцiв. Прикрiплення: верхнiй кут лопатки, частково її присередній край. Функцiя: пiднiмає лопатку, наближаючи її до хребта.

Верхнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними м’язами, в третьому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв. Прикрiплення: II-V ребра, дещо збоку вiд їх кутiв. Функцiя: пiднiмає II-V ребра.

Нижнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим м’язом спини, в другому шарi. Початок: остисті вiдростки ХI-ХIІ грудних та I-II поперекових хребцiв. Прикрiплення: IХ-ХII ребра. Функцiя: опускає IХ-ХII ребра.

Мал. 86. М’язи спини, вигляд ззаду:

1. m. latissimus dorsi;

2. m. trapezius;

3. mm. rhomboidei major et minor;

4. m. levator scapulae;

5. m. semispinalis capitis;

6. m. splenius capitis;

7. m. erector spinae;

8. m. serratus posterior inferior.

До глибоких м’язiв спини належать довгi та короткi м’язи. Довгi м’язи: ремiнний м’яз шиї та голови, м’яз – випрямляч хребта, поперечно-остистийм’яз.

Короткi м’язи: мiжостисті і мiжпоперечнi м’язи

Довгi глибокi м’язи спини:

Ремiнні м’язи шиї та голови (mm. splenius cervicis et capitis) розташовані пiд трапецiєподiбним, ромбоподiбним i верхнiм заднiм зубчастим м’язами. Початок: остисті вiдростки III-VII шийних та I-VI грудних хребцiв. Прикрiплення: поперечнi вiдростки I-III шийних хребцiв, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки, верхня каркова лiнiя, потиличної кiстки. Функцiя: нахиляє шию i повертає голову в той самий бiк, у разі двобічного скорочення розгинає шию та закидає голову назад.

М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найсильнiший м’яз спини, розмiщений на протязi вiд крижової кістки до голови. Початок: спинна поверхня крижової кістики, остисті вiдростки поперекових хребцiв, заднiй вiддiл гребeня клубової кістки, грудо-поперекова фасцiя. Вище вiд мiсця початку м’яза подiляється на три частини: клубово-ребровий м’яз, найдовший м’яз, остистийм’яз.

а) Клубово-ребровий м’яз (m. Iliocostalis) розташований латерально; подiляється на клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum) і клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis). Прикрiплення: I-ХII ребра, поперечнi вiдростки IV-VI шийних хребцiв, ребровi вiдростки поперекових хребцiв.

б) Найдовший м’яз (m. longissimus), розташований посередині мiж клубово-ребровим та остьовим м’язами. У довжину подiляється на найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thoracis), найдовший м’яз шиї (m. longissimus cervicis) і найдовший м’яз голови (m. longissimus capitis). Прикрiплення: поперечнi вiдростки поперекових, грудних, шийних хребцiв, II-ХII ребра, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки.

в) Остистий м’яз (m. spinalis), розташований присередньо, вздовж остистих вiдросткiв, подiляється на остистийм’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis), остистийм’яз шиї (m. spinalis cervicis) та остистийм’яз голови (m. spinalis capitis). Прикрiплення: остисті вiдростки грудних i шийних хребцiв. Функцiя: м’яз – випрямляч хребта у разы двобічного скорочення розгинає хребтовий стовп та шию, опускає ребра. Вiдiграє роль у статицi хребтового стовпа. Протидiє нахилянню хребта вперед. У разі скорочення з одного боку нахиляє хребтовий стовп i голову в той самий бiк.

Поперечно-остьові м’язи (mm. transversospinales) розташовані вздовж усього хребтового стовпа - вiд крижової кістки до потиличної кiстки, під м’язом – випрямлячем хребта. Складається поперечно-остистийм’яз з окремих пучкiв, що йдуть косо - вiд поперечних вiдросткiв хребцiв, які розмiщені нижче, до остьових вiдросткiв хребцiв, які розмiщенi вище. Подiляється на три частини: пiвостистийм’яз, багатороздiльнi м’язи, м’язи-обертачi.

  • Пiвостистийм’яз (m. semispinalis) являє собою поверхневi пучки, що перекидаються через 5-6 хребцiв. Вiн подiляється на пiвостистийм’яз грудної клітки (m. semispinalis thoracis) пiвостистийм’яз шиї (m. semispinalis cervicis), пiвостистийм’яз голови (m. semispinalis capitis); прикрiплюється до потиличної кiстки мiж верхньою та нижньою карковими лiнiями.

Функцiя: півостистийм’яз розгинає грудний i шийний вiддiли хребта; у разі однобічного скорочення обертає його шийний та грудний вiддiли в протилежний бiк; у разі двобічного скорочення закидає голову назад.

  • Багатороздiльнi м’язи (mm. multifidi) являють собою середнiй шар пучкiв, що перекидаються через 3-4 хребцi; м’язи розмiщуються вiд крижової кістки до ІІ шийного хребця.

Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, беруть участь у розгинаннi та нахиляннi хребта вбiк.

  • М’язи-обертачi (mm. rotatores) – це найглибший шар пучків поперечно-остьового м’яза, що перекидаються через один хребець (або йдуть до сусiднього хребця, що розташований вище). Виділяють м’язи – обертачі попереку, грудної клітки і шиї. Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, у разі двобічного скорочення розгинають хребтовий стовп, закидають голову назад; однобічного – обертають хребтовий стовп; у разі закидання голови назад обертають лице в протилежний бiк.

studfiles.net

М’язи спини (musculi dorsi)

Ділянка спини обмежена зверху верхніми карковими лініями, знизу – клубовими гребенями, заду - передньо-бічним краєм трапецієподібних м’язів і задніми пахвовими лінями до їх перетину з клубовими гребенями.

Класифiкацiя м’язiв спини (musculi dorsi). Вони подiляються на двi групи: 1) поверхневi (гетерохтоннi) м’язи, якi прикрiплюються до кiсток грудного пояса, плечової кiстки та ребер; вони в процесi розвитку перемiстилися на спину з iнших дiлянок і розташовуються поверхнево; 2) глибокi м’язи (автохтоннi) - це власнi м’язи спини. Цi м’язи фiксуються до кiсток тулуба та черепа, мають сегментну будову, закладка їх вiдбувається на спинi.

До поверхневих м’язiв спини належать: трапецiєподiбний м’яз, найширший м’яз спини, великий та малий ромбоподiбнi м’язи, м’яз – підіймач лопатки, верхнiй заднiй зубчастий м’яз, нижнiй заднiй зубчастий м’яз (мал. 87).

Трапецiєподiбний м’яз (m. trapezi-us). Вiн розташований у першому шарi. Початок: зовнiшнiй потиличний виступ, верхня каркова лiнiя, каркова зв’язка, остисті вiдростки всiх грудних хребцiв. Прикрiплення: плечовий кінець ключицi, плечовий відросток лопатки, ость лопатки. Функцiя: верхнi пучки тягнуть лопатку та ключицю вгору, середнi наближають лопатку до середини, нижнi тягнуть лопатку вниз. Якщо грудний пояс зафіксований, нахиляє голову та шию в той самий бiк, повертаючи лице протилежний бiк, а при двобічному скороченнi закидає голову назад.

Найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi) розташований у поверхневому шарi. Вiн частково прикритий трапецiєподiбним м’язом і щоб роздивитися його потрiбно розрiзати трапецiєподiбний м’яз уздовж остистих вiдросткiв хребцiв i вiдгорнути його в бiк. Початок: задня третина зовнiшньої губи клубового гребеня клубової кiстки, остистi вiдростки шести нижнiх грудних, усiх поперекових хребцiв, серединний крижовий гребiнь, три-чотири нижнiх ребра, нижнiй кут лопатки. Прикрiплення: гребiнь малого горбка плечової кiстки. Функцiя: розгинає плече, пiдняту руку опускає, опущену тягне назад i присередньо, привертає її до середини, опускає лопатку. Якщо верхні кінцівки зафiксовані наближає до них тулуб, пiднiмає таз, а також бере участь в актi вдиху.

Великий та малий ромбоподiбнi м’язи (mm. rhomboidei major et minor), розташованi пiд трапецiєподiбним м’язом, у другому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та І-IV грудних хребцiв. Прикрiплення: присередній край лопатки. Функцiя: наближають лопатку до хребта, дещо пiднiмають її.

М’яз – пiдiймач лопатки (m. levator scapulae), розташований у другому шарi, пiд трапецiєподiбним м’язом. Початок: поперечнi вiдростки І-IV шийних хребцiв. Прикрiплення: верхнiй кут лопатки, частково її присередній край. Функцiя: пiднiмає лопатку, наближаючи її до хребта.

Верхнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior superior) розташований пiд ромбоподiбними м’язами, в третьому шарi. Початок: остисті вiдростки VI-VII шийних та I-II грудних хребцiв. Прикрiплення: II-V ребра, дещо збоку вiд їх кутiв. Функцiя: пiднiмає II-V ребра.

Нижнiй заднiй зубчастий м’яз (m. serratus posterior inferior) розташований пiд найширшим м’язом спини, в другому шарi. Початок: остисті вiдростки ХI-ХIІ грудних та I-II поперекових хребцiв. Прикрiплення: IХ-ХII ребра. Функцiя: опускає IХ-ХII ребра.

Мал. 86. М’язи спини, вигляд ззаду:

1. m. latissimus dorsi;

2. m. trapezius;

3. mm. rhomboidei major et minor;

4. m. levator scapulae;

5. m. semispinalis capitis;

6. m. splenius capitis;

7. m. erector spinae;

8. m. serratus posterior inferior.

До глибоких м’язiв спини належать довгi та короткi м’язи. Довгi м’язи: ремiнний м’яз шиї та голови, м’яз – випрямляч хребта, поперечно-остистийм’яз.

Короткi м’язи: мiжостисті і мiжпоперечнi м’язи

Довгi глибокi м’язи спини:

Ремiнні м’язи шиї та голови (mm. splenius cervicis et capitis) розташовані пiд трапецiєподiбним, ромбоподiбним i верхнiм заднiм зубчастим м’язами. Початок: остисті вiдростки III-VII шийних та I-VI грудних хребцiв. Прикрiплення: поперечнi вiдростки I-III шийних хребцiв, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки, верхня каркова лiнiя, потиличної кiстки. Функцiя: нахиляє шию i повертає голову в той самий бiк, у разі двобічного скорочення розгинає шию та закидає голову назад.

М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найсильнiший м’яз спини, розмiщений на протязi вiд крижової кістки до голови. Початок: спинна поверхня крижової кістики, остисті вiдростки поперекових хребцiв, заднiй вiддiл гребeня клубової кістки, грудо-поперекова фасцiя. Вище вiд мiсця початку м’яза подiляється на три частини: клубово-ребровий м’яз, найдовший м’яз, остистийм’яз.

а) Клубово-ребровий м’яз (m. Iliocostalis) розташований латерально; подiляється на клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum) і клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis). Прикрiплення: I-ХII ребра, поперечнi вiдростки IV-VI шийних хребцiв, ребровi вiдростки поперекових хребцiв.

б) Найдовший м’яз (m. longissimus), розташований посередині мiж клубово-ребровим та остьовим м’язами. У довжину подiляється на найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thoracis), найдовший м’яз шиї (m. longissimus cervicis) і найдовший м’яз голови (m. longissimus capitis). Прикрiплення: поперечнi вiдростки поперекових, грудних, шийних хребцiв, II-ХII ребра, соскоподiбний вiдросток скроневої кiстки.

в) Остистий м’яз (m. spinalis), розташований присередньо, вздовж остистих вiдросткiв, подiляється на остистийм’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis), остистийм’яз шиї (m. spinalis cervicis) та остистийм’яз голови (m. spinalis capitis). Прикрiплення: остисті вiдростки грудних i шийних хребцiв. Функцiя: м’яз – випрямляч хребта у разы двобічного скорочення розгинає хребтовий стовп та шию, опускає ребра. Вiдiграє роль у статицi хребтового стовпа. Протидiє нахилянню хребта вперед. У разі скорочення з одного боку нахиляє хребтовий стовп i голову в той самий бiк.

Поперечно-остьові м’язи (mm. transversospinales) розташовані вздовж усього хребтового стовпа - вiд крижової кістки до потиличної кiстки, під м’язом – випрямлячем хребта. Складається поперечно-остистийм’яз з окремих пучкiв, що йдуть косо - вiд поперечних вiдросткiв хребцiв, які розмiщені нижче, до остьових вiдросткiв хребцiв, які розмiщенi вище. Подiляється на три частини: пiвостистийм’яз, багатороздiльнi м’язи, м’язи-обертачi.

  • Пiвостистийм’яз (m. semispinalis) являє собою поверхневi пучки, що перекидаються через 5-6 хребцiв. Вiн подiляється на пiвостистийм’яз грудної клітки (m. semispinalis thoracis) пiвостистийм’яз шиї (m. semispinalis cervicis), пiвостистийм’яз голови (m. semispinalis capitis); прикрiплюється до потиличної кiстки мiж верхньою та нижньою карковими лiнiями.

Функцiя: півостистийм’яз розгинає грудний i шийний вiддiли хребта; у разі однобічного скорочення обертає його шийний та грудний вiддiли в протилежний бiк; у разі двобічного скорочення закидає голову назад.

  • Багатороздiльнi м’язи (mm. multifidi) являють собою середнiй шар пучкiв, що перекидаються через 3-4 хребцi; м’язи розмiщуються вiд крижової кістки до ІІ шийного хребця.

Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, беруть участь у розгинаннi та нахиляннi хребта вбiк.

  • М’язи-обертачi (mm. rotatores) – це найглибший шар пучків поперечно-остьового м’яза, що перекидаються через один хребець (або йдуть до сусiднього хребця, що розташований вище). Виділяють м’язи – обертачі попереку, грудної клітки і шиї. Функцiя: обертають хребет навколо його поздовжньої осi, у разі двобічного скорочення розгинають хребтовий стовп, закидають голову назад; однобічного – обертають хребтовий стовп; у разі закидання голови назад обертають лице в протилежний бiк.

studfiles.net

М’язи і фасції спини.

Скелетні м’язи людини поділяють на кілька великих груп: м’язи голови, тулуба, кінцівок . Кожна з цих великих груп підрозділяється на м’язи окремих ділянок, що можуть розташовуватися шарами. Усі скелетні м’язи парні і розташовані симетрично. Тільки діафрагма та деякі колові м’язи є непарними.

М’язи і фасції спини

Спина (dorsum) займає задню поверхню тулуба від зовнішнього потиличного виступу і верхньої каркової лінії вгорі до крижово-клубового зчленування, задніх відділів клубових гребенів і куприка знизу. З боків ділянка спини обмежована задніми пахвовими лініями (lineae axillares posteriores). Топографічними орієнтирами служать умовні вертикальні (прямовисні) лінії. Нагадаємо, що задня серединна лінія (linea mediana posterior) проходить уздовж остистих відростків хребців; прихребтова лінія (linea paravertebralis) йде уздовж хребтового стовпа на рівні  реброво-поперечних  суглобів; лопаткова лінія (linea scapulаris) проходить через нижній кут лопатки. На спині розрізняють непарні ділянки: хребтову (regio vertebralis), крижову  (regio sacralis) і парні ділянки: лопаткову (regio scapularis), підлопаткову (regio infrascapularis) і поперекову  (regio lumbalis). Задню шийну ділянку (regio cervicalis (colli) posterior) ще називають карковою ділянкою (regio  nuchae).

Усі м’язи спини (mm. dorsi) є парними і розташовуються шарами. Розрізняють поверхневі і глибокі м’язи спини.

До поверхневих м’язів спини належать: трапецієподібний м’яз, найширший м’яз спини, великий і малий ромбоподібні  м’язи,  м’яз-підіймач  лопатки,  верхній і нижній задні  зубчасті  м’язи.  Вони  починаються на  хребті  і  прикріплюються  до  лопатки,  ключиці і плечової кістки, приводячи їх в рух. Зубчасті м’язи прикріплюються до ребер.

До глибоких мязів спини належать: ремінні м’язи шиї та голови, мяз-випрямляч хребта, підпотилично поперечно-остьові, міжостьові і між поперечні.

Поверхневі м’язи спини

Поверхневі м’язи спини за формою плоскі, вони розташовані трьома шарами. У першому (зовнішньому) шарі залягає трапецієподібний м’яз і найширший м’яз спини; у другому – великий і малий ромбоподібні м’язи і м’яз-підіймач лопатки; у третьому шарі – верхній і нижній задні зубчасті м’язи. М’язи першого та другого шарів прикріплюються до кісток грудного пояса і до плечової кістки, третього шару – до ребер.

Перший шар поверхневих м’язів спини

Трапецієподібний  м’яз  (m.  trapеzius)  має  трикутну форму, широка основа м’яза обернена до задньої серединної лінії, а бічна звужена частина – до лопатки. М’яз розташований поверхнево, займає верхню частину спини і задню ділянку шиї. Разом обидва однойменні м’язи мають форму трапеції.

Трапецієподібний м’яз має три частини: верхню – низхідну частину (pаrs descendens); середню – поперечну частину (pars transversa); нижню – висхідну частину (pars ascendens).

Початок: трапецієподібний м’яз починається короткими сухожилками від зовнішнього потиличного виступу, присередньої третини верхньої каркової лінії потиличної кістки, каркової зв’язки, остистих відростків VII шийного і всіх грудних хребців, а також від надостьової зв’язки.

Прикріплення: верхні пучки м’яза направляються вниз і вбік, прикріплюються до задньої поверхні зовнішньої третини ключиці; середні пучки йдуть майже горизонтально і прикріплюються до надплечового відростка лопатки і ості лопатки; нижні пучки м’яза направляються догори і вбік, продовжуються в сухожилкову пластинку,  що  прикріплюється до ості лопатки.

На рівні остистого відростка VII шийного хребця обидва м’язи утворюють чотирикутну сухожилкову пластинку, на цьому місці в живої людини добре помітне заглиблення. Верхньобічний край цього м’яза утворює задню сторону бічного трикутника шиї. Нижньобічний край  “перетинає”  найширший м’яз спини і присередній край лопатки, а також утворює присередню сторону трикутника “вислуховування”. Нижня сторона цього трикутника відповідає верхньому краю найширшого м’яза спини, а бічна – нижньому краю великого ромбоподібного м’яза.

Функція: трапецієподібний м’яз  при  скороченні всіх його частин наближає лопатку до хребта. Верхні пучки м’яза тягнуть лопатку догори і присередньо. При скороченні нижніх пучків м’яза лопатка, навпаки, зміщається донизу і присередньо, обертаючись протилежно. При цьому нижній кут лопатки зміщається вперед і вбік, а бічний кут – догори і присередньо. Отже, верхні і нижні пучки при почерговому скороченні беруть участь в обертанні лопатки навколо стрілової (сагітальної) осі. При скороченні обох м’язів і фіксованій лопатці трапецієподібні м’язи розгинають шийний відділ хребта  і відхиляють голову назад, при однобічному скороченні вони дещо повертають обличчя в протилежний бік.

Кровопостачання: поперечна артерія шиї, а також потилична, надлопаткова, задні міжреброві артерії.

Іннервація: додатковий нерв, гілки шийного сплетення (С3 –С4 ).

Найширший   м’яз   спини   (m.  latissimus  dorsi) є плоским і має трикутну форму, займає підлопаткову, поперекову і крижову спинні ділянки. М’яз розташований поверхнево, лише його верхній край біля хребта прикритий висхідною (нижньою) частиною трапецієподібного м’яза. Унизу бічний край найширшого м’яза спини утворює присередню сторону поперекового трикутника (бічну сторону цього трикутника утворює край зовнішнього косого м’яза живота, нижню – клубовий гребінь). Нижні  пучки цього м’яза спрямовані догори і вбік, у напрямку пахвової ямки. Верхні пучки м’яза розташовані майже горизонтально. Найширший м’яз спини прикриває своїми верхніми пучками нижній кут лопатки, потім, звужуючись, прилягає знизу до великого круглого м’яза.

Початок: широким апоневрозом м’яз починається від остистих відростків нижніх 6 грудних і всіх поперекових хребців (разом з поверхневою пластинкою грудо-поперекової фасції), від клубового гребеня і серединного крижового гребеня. Угорі частина м’язових пучків найширшого м’яза спини починаються від нижніх 3–4 ребер і нижнього кута лопатки. Ці пучки мають вигляд зубців і заходять між зубцями зовнішнього косого м’яза живота. У цьому місці між ними розміщена синовіальна сумка.

Прикріплення: найширший м’яз спини за допомогою плоского вузького, але товстого сухожилка прикріплюється до гребеня малого горбка плечової кістки.

Функція: найширший м’яз спини приводить плече до тулуба і привертає його (пронує), розгинає плече, опускає руку, тягне її назад і присередню, опускає лопатку. При фіксованих верхніх кінцівках обидва м’язи наближають до них (піднімають) тулуб.

Кровопостачання: грудо-спинна артерія і задня огинальна артерія плеча від плечової артерії, а також задні міжреброві артерії.

Іннервація: грудо-спинний нерв плечового сплетення (С4 –С7 ).

Другий шар поверхневих м’язів спини

М’яз-підіймач лопатки (m. levаtor scapulae) найтовстіший з усіх плоских м’язів спини, має вигляд масивного м’язового тяжа.

Початок: чотирма сухожилковими пучками починається від задніх горбків поперечних відростків І–IV шийних хребців.

Прикріплення: до присереднього краю лопатки між верхнім її кутом і остю лопатки.

Верхня третина м’яза прикрита груднинно-ключично-соскоподібним м’язом, а нижня третина – трапецієподібним м’язом. Попереду від м’яза-підіймача лопатки проходять нерв до ромбоподібного м’яза і глибока гілка поперечної артерії шиї.

Функція: піднімає верхній кут лопатки, наближа ючи її до хребта. При фіксованій лопатці м’яз нахиляє у свій бік шийну частину хребта.

Кровопостачання:  поперечна  артерія  шиї  і  висхідна шийна артерія.

Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4 –С5 ).

Малий  ромбоподібний  м’яз  (m.rhomboideus minor) має вигляд вузької стрічки і розташований над великим ромбоподібним м’язом.

Початок: від каркової зв’язки, остистих відростків VII шийного і I грудного хребців, надостьової зв’язки.

Прикріплення: пучки м’яза, що направляються косо вниз і вбік, прикріплюються до присереднього краю лопатки вище рівня її ості.

Великий  ромбоподібний  м’яз  (m. rhomboideus major) має вигляд плоскої чотирикутної пластинки.

Початок: від остистих відростків II–V грудних хребців.

Прикріплення: пучки  м’яза,  що  спрямовані  косо вниз і вбік, прикріплюються до присереднього краю лопатки від рівня її ості до нижнього кута.

Ромбоподібні м’язи розташовані глибше за трапецієподібним м’язом і покривають позаду верхній задній зубчастий м’яз і частково м’яз-випрямляч хребта.

Функція: малий і великий ромбоподібні м’язи наближають лопатку до хребта, одночасно переміщаючи її догори.

Кровопостачання: поперечна артерія шиї, надлопаткова та задні міжреброві артерії.

Іннервація: дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5).

Верхній задній зубчастий м’яз (m. serrаtus posterior supеrior) розташований перед ромбоподібними м’язами, має вигляд плоскої чотирикутної пластинки. Ближчу до хребта половину м’яза займає плоский сухожилок.

Початок: плоским сухожилком від нижньої частини каркової зв’язки й остистих відростків VI–VII шийних та I–II грудних хребців.

Прикріплення: пучки м’яза, направляючись косо вниз і вбік, прикріплюються чотирма окремими зубцями до задньої поверхні II–V ребер ззовні від їхніх кутів, біля присереднього краю лопатки.

Функція: піднімає II–V ребра, бере участь в акті вдиху.

Кровопостачання: задні міжреброві артерії, глибока шийна артерія.

Іннервація: міжреброві нерви (Th2 –Th5 ).

Третій шар поверхневих мязів спини.

Нижній задній зубчастий м’яз (m. serrаtus posterior inferior) значно ширший і товщий, ніж верхній задній зубчастий м’яз, лежить попереду найширшого м’яза спини.

Початок: сухожилковою пластинкою  від остистих відростків XI–XII грудних і I–II поперекових

хребців. М’яз зрощений з поверхневою пластинкою грудо-поперекової фасції і з плоским сухожилком найширшого м’яза спини.

Прикріплення: пучки м’яза, що спрямовані косо догори і вбік, прикріплюються окремими м’язовими зубцями до нижніх країв IX–XII ребер.

Функція: опускає IX–XII ребра, бере участь в акті видиху.

Кровопостачання: задні міжреброві артерії.

Іннервація: міжреброві нерви (Th –Th ).

Глибокі м’язи спини

Глибокі м’язи спини розташовані трьома шарами:

– у першому (поверхневому) шарі залягають остьово-поперечні м’язи, ремінний м’яз голови і ремінний м’яз шиї, а  також  м’яз-випрямляч  хребта. Це потужні м’язи, що виконують переважно статичну роботу. М’яз-випрямляч хребта покриває велику поверхню спини і задньої ділянки шиї – від потиличної кістки до крижової кістки. М’язи цього шару утримують хребет (тулуб) у вертикальному положенні;

– у другому (середньому) шарі розташовані потужні поперечно-остьові м’язи, пучки яких орієнтовані косо від нижчерозташованих поперечних відростків до остистих відростків вищерозташованих хребців, перекидаючись через один чи кілька хребців.  Ці  м’язи  потужніші  в  шийному,  поперековому і нижньому грудному відділах хребта. Найглибші пучки цих м’язів найкоротші, розташовані майже горизонтально і прикріплюються до суміжних хребців. Чим поверхневіше розташовані м’язові пучки, тим вони довші і через більше число хребців перекидаються (до 5–6);

– у третьому (глибокому) шарі містяться міжостьові, міжпоперечні і чотири підпотиличні м’язи (задні великий і малий прямі м’язи голови; верхній і нижній косі м’язи голови).

Анатомічні особливості м’яза-випрямляча хребта обумовлені його функцією – утриманням тіла людини у вертикальному положенні. Тому цей м’яз дуже потужний, починається від кісток таза і утворює окремі тракти, що прикріплюються до хребців, ребер і основи черепа. М’яз-випрямляч хребта є одним з найважливіших анатомічних субстратів прямоходіння. Поділ м’язових трактів на коротші частини обумовлює вибіркову дію м’язів на кістки скелета тулуба.

Перший (поверхневий) шар глибоких м’язів спини

До остьово-поперечних м’язів (mm. spinotransversales) належать  ремінний  м’яз  голови  і ремінний м’яз шиї, які розташовані попереду верхнього заднього зубчастого, ромбоподібних і трапецієподібного м’язів.

Ремінний м’яз голови (m. splеnius cаpitis) плоский і довгий, розташований попереду трапецієподібного м’яза.

Початок: від нижньої половини каркової зв’язки на рівні IV–VII шийних хребців, остистих відростків VII шийного і І–IV грудних хребців.

Прикріплення: пучки цього м’яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки.

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову; при однобічному скороченні м’яз повертає голову в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ).

Ремінний м’яз шиї (m. splеnius cеrvicis) розташований нижче від ремінного м’яза голови.

Початок: від остистих відростків III–VІ грудних хребців.

Прикріплення: пучки м’яза, що проходять косо догори і вбік, прикріплюються до задніх горбків поперечних відростків І–ІІІ шийних хребців.

Функція: при двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта, при однобічному скороченні м’яз повертає шийну частину хребта в той самий бік.

Кровопостачання: потилична і глибока шийна артерія.

Іннервація: задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3 –С8 ).

М’яз-випрямляч хребта (m. erector spinae) – найпотужніший з аутохтонних м’язів спини, що розташований вздовж хребта від основи черепа до крижової кістки. М’яз розміщений у кістковому жолобі клубової кістки, що  обмежований  остистими  відростками  хребців і кутами ребер. Позаду м’яз покритий поверхневим листком грудо-поперекової фасції. М’яз-випрямляч хребта починається товстими і міцними сухожилковими пучками від спинної поверхні крижової кістки, остистих відростків усіх поперекових, XI і XII грудних хребців, задньої частини клубового гребе ня клубової кістки, надостьової зв’язки і грудо-поперекової фасції. Деякі сухожилкові пучки, що починаються на крижовій кістці, з’єднуються з пучками крижово-горбової і задньої крижово-клубової зв’язок.

Починаючи від рівня  I–II поперекових хребців, м’яз-випрямляч хребта поділяється на три тракти: бічний, проміжний і присередній. Бічний тракт називається клубово-ребровим м’язом, проміжний – найдовшим м’язом, присередній – остьовим м’язом.

Клубово-ребровий м’яз (m. iliocostаlis) є бічною частиною  м’яза-випрямляча  хребта.

Початок: від  задньої  частини  клубового  гребеня, внутрішньої поверхні поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції.

Прикріплення:   пучки   м’яза   прямують   догори і  прикріплюються  до  задньої  поверхні  всіх  ребер присередньо від їхніх кутів і до поперечних відростків IV–VII шийних хребців.

З урахуванням  розташування  окремих  частин, у клубово-ребровому м’язі виділяють клубово-ребровий м’яз попереку і клубово-ребровий м’яз шиї:

– клубово-ребровий м’яз попереку (m. iliocostalis lumborum)  має  дві  частини:  поперекову  частину (pars  lumbalis)  і  грудну  частину  (pars  thoracalis); початок: м’язові  пучки поперекової  частини  починаються від заднього відділу клубового гребеня,  внутрішньої  поверхні  поверхневої  пластини грудо-поперекової   фасції,   а   грудної   частини – від  VII–XII  ребер,  присередньо  від  місць  прикріплення поперекової частини цього м’яза;

прикріплення:   м’язові    пучки    поперекової    частини   м’яза   прикріплюються   до   кутів   VII–XII ребер,  а  грудної  частини – до  кутів  І–VI ребер і   задньої   поверхні   поперечного   відростка   VII шийного хребця.

– клубово-ребровий м’яз шиї (m. iliocostalis cervicis) має вигляд вузької стрічки;

початок: від кутів III–VI ребер присередньо від місць прикріплення грудної частини клубоворебрового м’яза попереку; прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.

Функція: клубово-ребровий м’яз разом з іншими частинами м’яза-випрямляча хребта розгинає хребет. При однобічному  скороченні  м’яз  нахиляє  хребет у той самий бік, опускає ребра. Нижні пучки м’яза, опускаючи і зміцнюючи ребра, створюють опору для діафрагми.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C3 –L4 ).

– найдовший м’яз голови (m. longissimus cаpitis) розташований присередньо від найдовшого м’яза шиї;

початок: від поперечних відростків I–III грудних і III–VII шийних хребців;

прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і ремінного м’яза голови.

Функція: найдовші м’язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному – нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м’яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – повертає обличчя в той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C2 –L5 ).

Найдовший м’яз (m. longissimus) розташований між клубово-ребровим м’язом і остьовим м’язом. Найдовший м’яз складається з трьох відділів – найдовший м’яз грудної клітки, шиї і голови:

– найдовший м’яз грудної клітки (m. longissimus thоracis);

початок: від спинної поверхні крижової кістки, поперечних відростків поперекових і нижніх грудних хребців;

прикріплення: до задньої поверхні IV–XII ребер між їхніми горбками і кутами, а також до верхівок поперечних відростків усіх грудних хребців;

– найдовший м’яз шиї (m. longissimus cеrvicis); початок:   від   верхівок   поперечних   відростків I–V грудних хребців;

– найдовший м’яз голови (m. longissimus cаpitis) розташований присередньо від найдовшого м’яза шиї;

початок: від поперечних відростків I–III грудних і III–VII шийних хребців;

прикріплення: до задньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки під сухожилками груднинно-ключично-соскоподібного м’яза і ремінного м’яза голови.

Функція: найдовші м’язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають хребет, а при однобічному – нахиляють хребет у той самий бік. Найдовший м’яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – повертає обличчя в той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C2 –L5 ).

Остьовий м’яз (m. spinаlis) є присередньою частиною м’яза-випрямляча хребта. Розташований у кістковому жолобі, вздовж остистих відростків грудних та шийних хребців. Цей м’яз також підрозділяється на три частини – остьовий м’яз грудної клітки, шиї і голови:

– остьовий м’яз грудної клітки (m. spinalis thoracis); початок: від остистих відростків I і II поперекових, XI і XII грудних хребців;

прикріплення: м’язові  пучки  прямують  догори, прилягаючи до остистих відростків, і прикріплюються до остистих відростків I–VIII грудних хребців;

– остьовий м’яз шиї (m. spinаlis cеrvicis);  початок:  від  остистих  відростків  I–II  грудних і  VI–VII  шийних  хребців,  а  також  від  нижньої частини каркової зв’язки;

прикріплення:  до   остистих   відростків   II–IV шийних хребців;

– остьовий м’яз голови (m. spinаlis cаpitіs); початок:  від  остистих  відростків  нижніх  шийних і верхніх грудних хребців; прикріплення:  до   потиличної   кістки   поблизу зовнішнього  потиличного  виступу  між  нижньою і середньою карковими лініями.

Функція: остьовий м’яз при двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет і голову у той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві  артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і верхніх поперекових спинномозкових нервів (С2 –L 3).

шийних хребців;

– остьовий м’яз голови (m. spinаlis cаpitіs);

початок:  від  остистих  відростків  нижніх  шийних і верхніх грудних хребців;

прикріплення:  до   потиличної   кістки   поблизу зовнішнього  потиличного  виступу  між  нижньою і середньою карковими лініями.

прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців;

Функція м’яза-випрямляча хребта: він є антагоністом передніх м’язів тулуба, що згинають хребет.

При скороченні згиначів м’яз-випрямляч хребта, виконуючи уступаючу роботу, запобігає падінню тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин цей м’яз опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, а при однобічному скороченні нахиляє хребет у той самий бік.

Другий шар глибоких м’язів спини

Поперечно-остьові м’язи (тm. transversospinales) представлені короткими косо орієнтованими м’язами, що починаються від поперечних відростків хребців і прикріплюються до остистих відростків вищерозташованих хребців (звідси їх назва). Перекидаючись через певну кількість хребців, вони утворюють окремі м’язи: півостьовий м’яз, багатороздільні м’язи і м’язи-обертачі, що відділені один від одного тонкими фасціями. Поверхнево розташовуються довгі пучки півостьового м’яза. Глибше лежать багатороздільні м’язи, а найглибше – найкоротші м’язиобертачі. Кожен із названих м’язів у свою чергу підрозділяється на окремі частини залежно від місця їх розташування на дорсальній поверхні тулуба, шиї і потилиці.

– півостьовий м’яз (m. semispinаlis) представлений довгими косо орієнтованими м’язовими пучками.

початок: від поперечних відростків нижчерозташованих  хребців.

прикріплення: м’язові пучки, що перекидаються через 4–6 хребців, прикріплюються до остистих відростків  вищерозташованих  хребців.

У півостьовому м’язі виділяють три окремі м’язи – півостьові м’язи грудної клітки, шиї і голови (у поперековому відділі такі м’язи відсутні):

– півостьовий м’яз грудної клітки (m. semispinаlis thоracis);

початок:  від  поперечних  відростків  VII–XII грудних хребців;

прикріплення: направляючись догори і присередньо, м’язові пучки прикріплюються до остистих відростків I–IV грудних і VI–VII шийних хребців;

– півостьовий м’яз шиї (m. semispinаlis cеrvicis); початок: від поперечних відростків I–VI грудних   хребців   і   суглобових   відростків   IV–VII шийних хребців;

прикріплення: до остистих відростків II–V шийних хребців;

– півостьовий м’яз голови (m. semispinаlis cаpitis) ширший і товстіший від попередніх м’язів, розташований у потиличній ділянці; він має дві розділені донизу ніжки: велику бічну і меншу присередню;

початок: бічна ніжка починається коротким сухожилком від поперечних відростків I–VI грудних і IV–VII шийних хребців; присередня ніжка – від остистих відростків VII шийного і І–V грудних хребців;

прикріплення:  пучки   обох   ніжок   зливаються в один м’яз, що прикріплюється загальним черевцем  до  потиличної  кістки  між  верхньою і нижньою карковими лініями.

М’яз позаду прикритий ремінним і найдовшим м’язами голови, а попереду від нього залягає півостьовий м’яз шиї.

Функція: півостьові м’язи грудної клітки і шиї при двобічному скороченні розгинають грудний і шийний відділи хребта.  При  однобічному  скороченні ці м’язи повертають грудний і шийний відділи хребта в протилежний бік. Півостьовий м’яз голови при двобічному скороченні закидає голову назад, а при однобічному – повертає обличчя в протилежний бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві  артерії.

Іннервація: задні гілки шийних і грудних спинномозкових нервів (С –Th  ).

Багатороздільні  м’язи  (тт.  multifidі)  залягають у кісткових жолобах, розташованих з обох боків від остистих відростків хребців упродовж всього хребтового стовпа – від крижової  кістки  до  II  шийного хребця. Виділяють три групи багатороздільних м’язів – багатороздільні м’язи попереку, грудної клітки і шиї:

– багатороздільний м’яз попереку (m. multifidus       lumbоrum) представлений потужними м’язовими  пучками;

початок: від спинної поверхні крижової кістки, заднього відділу клубового гребеня, додаткових і соскоподібних відростків поперекових хребців;

прикріплення: м’язові пучки прямують косо догори і присередньо, перекидаються через 2–4 сусідні хребці і прикріплюються до остистих відростків  вищерозташованих  хребців;

– багатороздільний м’яз грудної клітки (m. multifidus   thoracis);

початок:  від  поперечних  відростків  грудних хребців;

прикріплення: як і попередній м’яз, м’язові пучки   перекидаються   через   2–4   сусідні   хребці і прикріплюються до остистих відростків вищерозташованих  хребців;

– багатороздільний м’яз шиї (m. multifidus cervicis);

початок:    від    суглобових    відростків    IV–VII шийних  хребців;

прикріплення: пучки цього м’яза перекидаються через 2–4 хребці і прикріплюються до остистих відростків  вищерозташованих  хребців. Багатороздільні м’язи лежать суцільним шаром, прикриваючи  позаду  м’язи-обертачі,  з  якими  мають загальні місця прикріплення – основи остистих відростків і прилеглі до них дуги хребців.

Функція: багатороздільні м’язи повертають хребет у протилежний бік навколо його вертикальної осі, беруть участь у розгинанні і нахилі його у той самий бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація:  задні  гілки  спинномозкових  нервів (С3 –S1 ).

М’язи-обертачі (тт. rotatоres).

Виділяють   три   групи   м’язів-обертачів:   м’язи-обертачі попереку (mm. rotatоres lumborum), м’язи-обертачі грудної клітки (mm. rotatоres thоracis), м’язи-обертачі шиї (mm. rotatоres cеrvicis). Ці м’язи більше виражені в грудному відділі хребта.

Початок: від поперечних відростків хребців відповідних відділів хребтового стовпа.

Прикріплення: м’язові пучки йдуть майже горизонтально, перекидаються через 1 чи 2 вищерозташованих хребці, прикріплюються до основ їх остистих відростків.

Функція: при однобічному скороченні обертають хребтовий стовп у протилежний бік навколо вертикальної осі, а при двобічному – фіксують хребет.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С2 –L5 ).

Третій шар глибоких м’язів спини

Міжостьові  м’язи  (тт.  interspinаles)  також  складаються  з  трьох  груп:  міжостьові  м’язи  попереку (тт. interspinаles lumbоrum), міжостьові м’язи грудної клітки (тт. interspinаles thоracis) і міжостьові м’язи шиї (тт. interspinаles cervicіs). Ці м’язи прилягають до міжостьових зв’язок і розташовані між остистими відростками суміжних хребців, краще розвинуті в шийному і поперековому відділах хребта.

Початок: від остистих відростків нижчерозташованих хребців.

Прикріплення: до остистих відростків вищерозташованих хребців.

Функція: беруть участь у розгинанні відповідних відділів хребта.

Кровопостачання: глибока артерія шиї, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С3 –L5 ).

Міжпоперечні м’язи (тт. intertransversаrii) представлені короткими пучками.

Початок: від поперечних відростків нижчерозташованих хребців.

Прикріплення: до поперечних відростків вищерозташованих  хребців.

М’язи краще виражені на рівні поперекового і шийного відділів хребтового стовпа. У грудному відділі ці м’язи часто відсутні або розташовані лише на рівні I–IV грудних хребців.

Серед міжпоперечних м’язів виділяють:

– присередні міжпоперечні м’язи попереку (тт. intertransversаrii mediales lumborum), що з’єднують між собою додаткові відростки поперекових хребців;

– присередні міжпоперечні м’язи грудної клітки (тт. intertransversаrii mediales thoracis);

– задні    присередні    міжпоперечні    м’язи    шиї  (тт.   intertransversаrii   posteriores   mediales   cеrvicis), що з’єднують між собою задні горбки поперечних відростків суміжних шийних хребців.

Функція: нахиляють відповідні відділи хребтового стовпа у свій бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія, задні міжреброві і поперекові артерії.

Іннервація: задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (C1 –L4 ).

Вважаємо  доцільним  у  цьому  розділі  міології розглянути будову і функцію підпотиличних м’язів, хоча вони за міжнародною анатомічною номенклатурою належать до м’язів шиї.

Підпотиличні м’язи (тт. suboccipitаlеs). До їх складу включено 6 коротких м’язів : задній малий прямий м’яз голови, задній великий прямий м’яз голови, верхній косий м’яз голови, нижній косий м’яз голови, передній прямий м’яз голови, бічний прямий м’яз голови.

Перші чотири м’язи розташовані найглибше позаду І і ІІ шийних хребців, обмежовують трикутний простір, у якому залягають задня дуга атланта і задня атланто-потилична перетинка. У цій ділянці проходять права і ліва хребтові артерії, задні гілки 1 і 2 шийних спинномозкових нервів. Позаду підпотиличні м’язи прикриті півостьовими, найдовшими і ремінними м’язами голови. Усі ці чотири м’язи при однобічному скороченні обертають голову у свій бік, а при двобічному скороченні закидають (розгинають) голову назад.

Передні і бічні прямі м’язи голови розташовані попереду від атланта. Ці м’язи при однобічному скороченні нахиляють голову у свій бік, а при двобічному – нахиляють голову вперед.

Задній малий прямий м’яз голови (m. rectus capitis posterior minor) розташований присередньо.

Початок: від заднього горбка атланта.

Прикріплення: пучки м’яза розширюються, прямують до потиличної кістки і прикріплюються до присереднього відділу нижньої каркової лінії поруч із зовнішнім потиличним гребенем. Бічний край м’яза прикритий заднім великим прямим м’язом голови.

Функція: при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – нахиляє голову у свій бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія.

Іннервація: потиличний нерв (С1).

Задній  великий  прямий  м’яз  голови  (m. rеctus cаpitis posterior major). Розташований збоку і нижче

від малого прямого м’яза голови.

Початок:  від   остистого   відростка   осьового (II шийного) хребця.

Прикріплення: пучки м’язів розширюються, прямують догори та вбік і прикріплюються до потиличної кістки під нижньою карковою лінією, приблизно посередині між зовнішнім потиличним гребенем і соскоподібним відростком. Своїм присереднім краєм цей м’яз прикриває задній малий прямий м’яз голови.

Функція: при двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному – обертає голову у свій бік і дещо нахиляє її вбік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія.

Іннервація: потиличний нерв (С1).

Верхній косий м’яз голови (m. obliquus cаpitis superior) розташований збоку і частково прикриває верхньобічну частину заднього  великого прямого м’яза голови в місці його прикріплення до потиличної кістки.

Початок:  від  поперечного  відростка   атланта (I шийного хребця).

Прикріплення:  пучки  м’яза  проходять  догори та присередньо і прикріплюються до потиличної кістки над нижньою карковою лінією присередньо від соскоподібного відростка.

Функція: при двобічному скороченні м’яз закидає голову назад, а при однобічному – нахиляє голову у свій бік.

Кровопостачання: глибока шийна артерія.

Іннервація: потиличний нерв (С1 ).

Нижній косий м’яз голови (m. obliquus cаpitis inferior) має  веретеноподібну  форму.

Початок:  від   остистого   відростка   осьового (II шийного) хребця.

Прикріплення: пучки м’яза проходять вбік і прикріплюються  до  поперечного   відростка   атланта (І шийного хребця).

Функція: при однобічному скороченні обертає голову у свій бік, при двобічному – фіксує атлант.

Кровопостачання: глибока шийна артерія.

Іннервація: потиличний нерв (C1).

Передній прямий м’яз голови (m. rectus capitis anterior) розташований за довгим м’язом голови.

Початок: від бічної маси атланта.

Прикріплення: до основної частини потиличної кістки, позаду від місця прикріплення довгого м’яза голови.

Функція: при однобічному скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двобічному – нахиляє голову вперед.

Кровопостачання: хребтова артерія, висхідна глоткова артерія.

Іннервація: гілки шийного сплетення (С1 –С2).

Бічний прямий м’яз голови (m. rectus capitis lateralis) розташований збоку від переднього прямого м’яза голови.

Початок: від поперечного відростка атланта.

Прикріплення: до бічної частини потиличної кістки. Функція:  при  однобічному  скороченні  нахиляє голову у свій бік, а при двобічному – нахиляє голову вперед.

Кровопостачання: хребтова і потилична артерія.

Іннервація: гілки шийного сплетення (С1).

Варіанти й аномалії м’язів спини

Трапецієподібний м’яз іноді розділений проміжними сухожилками на 2–3 частини. Він може починатися тільки від остистих відростків I–IV грудних хребців, а деколи відсутні верхні пучки, що прикріплюються до ключиці. Бувають додаткові м’язові пучки, що направляються до груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Дуже рідко трапецієподібний м’яз має поверхневий і глибокий шари, а інколи є окремий підтрапецієподібний  м’яз.

Найширший   м’яз   спини    може    починатися на остистих відростках від IV грудного до I поперекового хребців. Трапляються додаткові м’язові зубці, що починаються на 5–6 нижніх ребрах. Іноді сухожилок цього м’яза зростається із сухожилком великого круглого м’яза або за допомогою сполучнотканинної пахвової дуги з’єднується із сухожилком великого грудного м’яза.

М’яз-підіймач лопатки іноді починається на задніх горбках поперечних відростків 5–6 верхніх шийних хребців. Деколи сухожилок цього м’яза зростається із сухожилком малого ромбоподібного м’яза.

Ромбоподібні м’язи часто зростаються й утворюють один м’яз. Розміри ромбоподібних м’язів бувають різними. Інколи може бути декілька окремих м’язів, що розташовані двома шарами.

Задні зубчасті м’язи відрізняються у різних людей за числом зубців,  дуже  рідко  відсутні  один чи обидва м’язи.

Ремінний м’яз  голови  і  шиї  часто  об’єднуються в один м’яз. Місця початку і прикріплення, розміри і форма м’язів можуть бути різними.

Місця початку і прикріплення клубово-ребрового м’яза, число м’язових пучків та ступінь їх розвитку також є мінливими. Дуже рідко відсутня одна з частин цього м’яза. Такі ж варіанти будови характерні й для найдовшого м’яза. Інколи найдовший м’яз голови розділений на дві частини – двочеревцеву присередню і середню.

Остьові  м’язи  у  різних  людей  відрізняються за розмірами і числом пучків, а остьові м’язи шиї і голови непостійні.

У півостьових м’язах і м’язах-обертачах є мінливими число пучків, місця початку і прикріплення.

Підпотиличні м’язи також відрізняються за розмірами і числом м’язових пучків. Іноді бічний прямий м’яз голови починається від поперечного відростка атланта і прикріплюється до яремного відростка потиличної  кістки.

Топографія фасцій і клітковинних просторів спини

У живої людини чітко пальпуються зовнішній потиличний виступ, остисті відростки II шийного, VII шийного, усіх грудних і поперекових хребців, а також серединний крижовий гребінь. Визначаються шийний і поперековий лордози, грудний і крижовий кіфози. З боків від хребтового стовпа пальпуються ребра, ость лопатки та її присередній край і нижній кут. З боків від серединної лінії помітні м’язи – випрямлячі хребта, в ділянці грудного пояса вони перекриваються трапецієподібними м’язами. Шкіра спини товста, зрощена з поверхневою фасцією. У шкірі є численні сальні і потові залози. Підшкірна клітковина добре виражена, особливо у жінок, в ній проходять задні і бічні гілки міжребрових та поперекових кровоносних судин, нервів.

Між фасціальними піхвами трапецієподібного м’яза і найширшого м’яза спини розташована пухка сполучна тканина і клітковина, що відокремлює ці м’язи від ремінних м’язів голови і шиї, м’яза – підіймача лопатки, ромбоподібних і зубчастих м’язів.

У поперековій ділянці пальпується її  верхня межа – XII ребро і вільні передні кінці XI–XII ребер (іноді XII ребро відсутнє). Нижня межа поперекової ділянки проходить по клубових гребенях, а бічними її межами є задні пахвові лінії. Над найвищою точкою клубового гребеня пальпується ямка, що відповідає поперековому трикутнику (trigonum lumbale), який є “слабким” місцем у поперековій ділянці – можливим місцем виходу поперекових гриж. Нижньою границею цього трикутника є клубовий гребінь, присередньою – бічний край апоневрозу найширшого м’яза спини, бічною – задній край зовнішнього косого м’яза живота. Дно цього трикутника утворено внутрішнім косим м’язом живота.

Над рівнем горизонтальної лінії, що з’єднує найвищі точки клубових гребенів, по задній серединній лінії пальпується остистий відросток IV поперекового хребця. Він є орієнтиром для визначення остистих відростків інших поперекових хребців.

Поверхнева фасція (fascia superficialis), що є частиною підшкірної фасції, покриває поверхневі м’язи спини, але на рівні трапецієподібного м’яза і найширшого м’яза спини вона дуже тонка. У поперековій ділянці під поверхневою фасцією залягає попереково-сіднична жирова маса, що покриває нижні краї найширших м’язів спини.

У задній ділянці шиї, між її поверхневими і глибокими   м’язами,   залягає   каркова   фасція  (fаscia nuchae). Присередньо ця фасція зростається з карковою зв’язкою, а з боків – з поверхневою пластинкою шийної фасції. Глибокі листки каркової фасції, що розділяють м’язи в задній ділянці шиї, зростаються з поперечними відростками шийних хребців. Угорі каркова фасція прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки, а донизу вона переходить у поверхневу пластинку грудо-поперекової фасції.

Грудо-поперекова  фасція   (fascia   thoracolumbаlis) обгортає глибокі м’язи спини, утворює щільну волокнисту піхву для м’язів-випрямлячів  хребта. Ця фасція має три пластинки. Задня  пластинка, або поверхнева пластинка (lamina posterior; lamina superficialis) розташована позаду м’яза-випрямляча хребта. У верхніх відділах ця пластинка тонка, у поперековій ділянці вона товста і за будовою  подібна до сухожилка. Унизу задня пластинка зрощена з клубовим гребенем, присередньо вона прикріплюється до остистих відростків поперекових і грудних хребців, а також зрощена з апоневрозом найширшого м’яза спини. Задня пластинка в грудному відділі доходить з боків до кутів ребер, а в поперековому відділі – до країв м’яза-випрямляча хребта, де зростається з передньою пластинкою грудо-поперекової фасції. Передня пластинка, або глибока пластинка (lamina anterior; lamina profunda) грудо-поперекової фасції виражена лише  в  поперековій  ділянці. Ця пластинка відокремлює м’яз-випрямляч хребта від розташованого глибше квадратного м’яза попереку. Унизу передня пластинка прикріплюється до клубового гребеня, угорі – до XII ребра, присередньо – до поперечних відростків поперекових хребців. З боків передня (глибока) пластинка грудо-поперекової фасції зростається із задньою (поверхневою) пластинкою, утворюючи піхву для м’яза-випрямляча хребта. На рівні грудної клітки цей м’яз розташовується в кістково-волокнистому каналі, що позаду утворений задньою (поверхневою) пластинкою грудо-поперекової фасції, а попереду – ребрами. Від передньої (глибокої) пластинки цієї фасції бере початок поперечний м’яз живота, а від задньої (поверхневої) пластинки починаються найширший м’яз спини і нижній задній зубчастий м’яз.

Передня (глибока) пластинка грудо-поперечної фасції покриває попереду квадратний м’яз попереку, тому її ще називають фасцією квадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum). Третій листок цієї фасції називається серединною пластинкою (lamina  media).

anatom.ua

М'язи спини

Поверхневі м'язи спини прикріплюються до кісток плечового пояса і плечової кістки і розташовуються в два шари. Перший шар утворюють трапецієподібний м'яз і найширший м'яз спини, другий - велика і мала ромбовидні м'язи, м'яз, що піднімає лопатку, верхня і нижня зубчаста м'язи.

Трапецієподібний м'яз (m. Trapezius) плоска, трикутної форми, широким підставою звернена до задньої серединної лінії. М'яз займає верхню частину спини і задню область шиї.

трапецієподібний м'яз

Найширший м'яз спини (m. Latissimus dorsi) плоска, трикутної форми, займає нижню половину спини на відповідній стороні. Найширший м'яз спини лежить поверхнево, за винятком верхнього краю, який прихований під нижньою частиною трапецієподібної м'язи. Внизу латеральний край найширшого м'яза спини утворює медіальну сторону поперекового трикутника (латеральну сторону цього трикутника утворює край зовнішнього косого м'яза живота, нижню - клубової гребінь).

Найширший м'яз спини

М'яз, що піднімає лопатку (m. Levator scapulae), починається сухожильних пучками на задніх горбках поперечних відростків верхніх трьох або чотирьох шийних хребців (між місцями прикріплення середньої сходовому м'язи - спереду і пасової м'язи шиї - ззаду). Прямуючи вниз, м'яз прикріплюється до медіального краю лопатки, між верхнім її кутом і остю.

М'яз, що піднімає лопатку

Мала і велика ромбовидні м'язи (mm. Rhomboidei minor et major) часто зростаються і утворюють одну м'яз. Мала ромбовидний м'яз починається на нижній частині потиличної зв'язки, остистих відростках VII шийного і I грудного хребців і на надостістая зв'язці.

Мала і велика ромбовидні м'язи

До ребрах прикріплюються дві тонкі плоскі м'язи - верхня і нижня задні зубчасті.

Верхня і нижня задні зубчасті м'язи

Глибокі м'язи спини

Глибокі м'язи спини утворюють три шари: поверхневий, середній і глибокий. Поверхневий шар представлений пасової м'язом голови, пасової м'язом шиї і м'язом, що випрямляє хребет. Середній шар утворює поперечно-остистий м'яз. Глибокий шар утворюють міжостисті, міжпоперечні і подзатилочная м'язи.

Найбільшого розвитку досягають м'язи поверхневого шару, що відносяться до типу сильних м'язів, що виконують переважно статичну роботу. Вони простягаються на всьому протязі спини і задньої області шиї від крижів до потиличної кістки. Місця початку і прикріплення цих м'язів займають великі поверхні. Тому при своєму скороченні м'язи поверхневого шару розвивають більшу силу, утримуючи у вертикальному положенні хребет, який служить опорою для голови, ребер, нутрощів і верхніх кінцівок. М'язи середнього шару розташовані косо, перекидаються від поперечних до остистих відростків хребців. Вони утворюють кілька шарів, причому в найглибшому шарі м'язові пучки найбільш короткі і прикріплюються до сусідніх хребців. Чим поверхностнее лежать м'язові пучки, тим вони довше і через більшу кількість хребців перекидаються (від 5 до 6). У найглибшому, третьому, шарі короткі м'язи розташовуються не на всіх рівнях хребта. Ці м'язи добре розвинені в найбільш рухливих відділах хребетного стовпа: шийному, поперековому і нижньому грудному. До третього шару відносяться також м'язи, що діють на атлантозатилочного суглоб. Ці м'язи отримали назву подзатилочная м'язів (mm. Suboccipitals).

Глибокі м'язи спини стають видно після того, як пошарово відпрепаровані і пересічені поверхневі м'язи: найширший м'яз спини, трапецієподібний м'яз, а також ромбоподібні і зубчасті м'язи.

Ремінний м'яз голови (m. Splenitis capitis) розташовується кпереди від верхньої частини грудиноключично-соскоподібного і трапецієподібної м'язів. Починається на нижній половині потиличної зв'язки (нижче рівня IV шийного хребця), на остистих відростках VII шийного і верхніх трьох-чотирьох грудних хребців. Пучки цього м'яза йдуть вгору і латерально і прикріплюються до соскоподібного відростка скроневої кістки і до майданчика під латеральної частиною верхньої потиличної лінії потиличної кістки.

Ремінний м'яз голови

Ремінний м'яз шиї (m. Splenius cervicis) починається на остистих відростках III-IV грудних хребців. Прикріплюється до задніх бугоркам поперечних відростків двох або трьох верхніх шийних хребців. М'яз прикриває ззаду початок пучків м'яза, що піднімає лопатку. Ззаду від неї знаходиться трапецієвидна м'яз.

Ремінний м'яз шиї

М'яз, що випрямляє хребет (m. Erector spinae) - найсильніша з аутохтонних м'язів спини, простягається на всьому протязі хребта - від крижів до основи черепа. Залягає наперед від трапецієподібної, ромбовидних, задніх зубчастих м'язів, найширшої миши спини. Ззаду м'яз, що випрямляє хребет, покрита поверхневим листком попереково-грудної фасції.

М'яз, що випрямляє хребет

Клубово-реберний м'яз (m. Iliocostalis) є найбільш латеральної частиною м'язи, випрямляє хребет. Починається ця м'яз на клубової гребені, внутрішньої поверхні поверхневого листка попереково-грудної фасції. М'язові пучки проходять догори по задній поверхні ребер латерально від їх кутів до поперечних відростків нижніх (VII-IV) шийних хребців. Відповідно розташуванню окремих частин м'язи її поділяють на клубово-реберний м'яз попереку, клубово-реберний м'яз грудей і клубово-реберний м'яз шиї.

Клубово-реберний м'яз

Длиннейшая м'яз (m. Longissimus) - найбільша з трьох м'язів, що утворюють м'яз, що випрямляє хребет.

длиннейшая м'яз

Остиста м'яз (m. Spinalis) сама медійна з трьох частин м'язи, випрямляє хребет. Прилягає м'яз безпосередньо до остистих відростків грудних і шийних хребців. У цій м'язи виділяють остистий м'яз грудей, остистий м'яз шиї і остистий м'яз голови.

остиста м'яз

Поперечно-остистий м'яз (m. Transversospinalis) представлена безліччю пошарово розташованих м'язових пучків, які проходять косо вгору з латеральної в медіальну сторону від поперечних відростків до остистих відростків хребців. М'язові пучки поперечно-остистий м'язи мають неоднакову довжину і, перекидаючись через різну кількість хребців, утворюють окремі м'язи: полуостистой, многораздельние і м'язи-обертачі.

Поперечно-остистий м'яз

Многораздельние м'язи (mm. Multiridi) представляють собою м'язово-сухожильні пучки, які починаються на поперечних відростках нижчих хребців і прикріплюються до остистих відростків верхніх.

многораздельние м'язи

М'язи-обертачі шиї, грудей і попереку (mm. Rotatores cervicis, thoracis et lumborum) розташовуються в найглибшому шарі мускулатури спини, в борозні між остистими і поперечними відростками. Ці м'язи краще виражені в межах грудного відділу хребта. Відповідно протяжності пучків вони поділяються на довгі і короткі.

М'язи-обертачі шиї, грудей і попереку

М'язи, що піднімають ребра (mm. Levatores costarum), поділяються на короткі та довгі. Короткі м'язи займають задні відрізки міжреберних проміжків медіально від зовнішніх міжреберних м'язів.

М'язи, що піднімають ребра

Міжостисті м'язи шиї, грудей і попереку (mm. Interspinales cervicis, thoracis et lumborum) з'єднують остисті відростки хребців між собою, починаючи від II шийного і нижче. Вони краще розвинені в шийному і поперековому відділах хребетного стовпа, що відрізняються найбільшою рухливістю. У грудної частини хребта міжостисті м'язи виражені слабо (можуть бути відсутніми).

Міжостисті м'язи шиї, грудей і попереку

Міжпоперечні м'язи попереку, грудей і шиї (mm. Intertransversarii lumborum, thoracis et cervicis) утворені короткими пучками, що з'єднують поперечні відростки сусідніх хребців, краще виражені на рівні поперекового і шийного відділів хребта. Міжпоперечні м'язи попереку підрозділяються на латеральні і медіальні.

Міжпоперечні м'язи попереку, грудей і шиї

Подзатилочная м'язи (mm. Suboccipitales) включають велику задню прямий м'яз голови, малу задню прямий м'яз голови, верхню і нижню косі м'язи голови. Перераховані м'язи знаходяться глибоко під полуостистой, найдовшого і пасової м'язами голови. Подзатилочная м'язи обмежують подзатилочная трикутне простір (trigonum suboccipitile), в якому знаходяться хребетна артерія, задня гілка першого шийного спинномозкового нерва, задня дуга атланта і задня атлантозатилочного мембрана.

подзатилочная м'язи

[5], [6], [7]

ua.iliveok.com

М’язи спини

М'язи тулуба поділяють на м'язи спини, грудей і живота.

М'язи спини поділяють на дві групи: поверхневі та глибокі.

Поверхневі м'язи спини:

• трапецієподібний м'яз — починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'яз­ки, остистих відростків грудних хребців і прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акроміона, лопаткової ості.

Функція:верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс, нижні — опускають. Під час двобічного скорочення зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається шия;

• найширший м'яз спини — починається від остистих відростків 4—5 нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер і прикріплюється до плечової кістки (малого горбка).

Функція: розгинає, приводить, пронує плече (обертає все­редину); при фіксованих кінцівках — підтягує тулуб, бере участь у диханні;

• великий ромбоподібний м'яз і малий ромбоподібний м'яз — починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців і прикріплюються до присереднього краю лопатки.

Функція: підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад), фіксує лопатку;

• м'яз -підіймач лопатки — починається від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців; прикріплюється до верхнього кута лопатки.

Функція: підіймає лопатку;

• задній верхній зубчастий м'яз — починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців і прикріплюється до II—V ребер.

Функція: підіймає вказані ребра;

• задній нижній зубчастий м'яз — починається від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців; прикріплюється до IX—XII ребер.

Функція: опускає нижні ребра.

Глибокі м'язи спини:

• ремінний м'яз голови і шиї — починається від остистих відростків шийних (м'яз голови), грудних (м'яз шиї) хребців і прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), потиличної кістки, до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї).

Функція: у разі однобічного скорочення обертає голову у свій бік, при двобічному — розгинає шию;

• м'яз-випрямляч хребта — латеральний тракт глибоких м'язів спини. Цей м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців і має три частини.

Функція:розгинає хребет, опускає ребра, у разі однобічно­го скорочення згинає хребет у свій бік;

• поперечноостьовий м'яз — медіальний тракт глибоких м'язів спини (лежить під латеральним). Цей м'яз починається від поперечних відростків нижніх хребців і прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців; складається з трьох частин (шарів).

Функція:у разі однобічного скорочення виконується обертання хребта, у разі двобічного — розгинання хребта;

• міжостьові м'язи — розгинають хребет;

• міжпоперечні м'язи — відводять хребет у свій бік.

• Підпотиличні м'язи:

• великий задній прямий м'яз голови — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до ниж­ньої каркової лінії потиличної кістки;

• малий задній прямий м'яз голови — починається від зад­нього горбка атланта; прикріплюється до нижньої каркової лі­нії потиличної кістки (лежить під попереднім м'язом);

• нижній косий м'яз голови — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до поперечного від­ростка атланта;

• верхній косий м'яз голови — починається від поперечно­го відростка атланта і прикріплюється до нижньої каркової лі­нії потиличної кістки.

Функція:у разі двобічного скорочення підпотиличні м'язи розгинають шию; при однобічному — відводять і обертають го­лову у свій бік.

Фасції спини:

Грудо-поперекова фасція — власна фасція спини — поділя­ється на два листки:

• поверхневий (задній) листок, який медіально зростаєть­ся з остистими відростками хребців, а латерально переходить на ребра;

• глибокий (передній) листок, який вкриває передню по­верхню м'яза-випрямляча хребта.

Читайте також:

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


Смотрите также




Логин
Пароль
Регистрация
Забыли пароль?
[ 2 июня 2012 ]   Кружок пауэрлифтинга и жима лежа
    В нашем клубе успешно начал работу "кружок" пауэрлифтинга и жима лёжа. Наши члены кружка успешно выступили и завоевали призовые места на прошедшем 26-27 мая чемпионате Приволжского Федерального Округа по пауэрлифтингу и жиму лёжа. Мы с радостью приглашаем всех желающих в наш коллектив. Начало работы кружка суббота в 14-30.

[ 5 октября 2012 ]   Как вести себя в тренажерном зале
    Посещение нового тренажерного зала – превосходный способ улучшить собственную мотивацию и режим занятий. Однако спортзал иногда пугает тех, кто никогда ранее в него не ходил. Причем касается это не одних лишь новичков. Даже бывалые члены спортивных клубов иногда пребывают в замешательстве от множества неизвестных им тренажеров и множества накачанных людей. Мы поможем вам и дадим несколько советов, которые помогут вам ощущать себя в тренажерном зале рискованнее.

[ 12 апреля 2012 ]   Советы новичкам. Собираемся в тренажерный зал.
    Вы взяли себя в руки и с завтрашнего дня начинаете ходить в спортзал? Отлично! Вам следует учесть некоторые нюансы.

  Содержание, карта сайта.